Для простоти сприйняття інвестиційного процесу ми введемо підхід аналізу "зі зворотного боку" і розглянемо позицію Інвестора і Власника кейсу (компанії, яка вирішила профінансувати бізнес).
З боку Власника кейсу визначаються два види інвестиційних ресурсів: зовнішні (позикові) і внутрішні (власні кошти).
Фінансування з внутрішніх фінансових ресурсів підприємства відбувається за рахунок коштів підприємства. Воно здійснюється з використанням ресурсів, що утворюються в результаті діяльності компанії, а також із залученням власного статутного капіталу.
Зовнішнє фінансування - це форма залучення інвестицій, що передбачає використання джерел нефінансових компаній, коштів фінансових установ, іноземних інвесторів, держави. Воно може здійснюватися за допомогою залучених і позикових коштів. Необхідно розробити стратегію залучення коштів, в рамках цієї стратегії написати бізнес-план проекту і скорегувати свій фінансовий потік відповідно до інвестиційної стратегії. В рамках цих процесів необхідний чіткий стратегічний план розвитку підприємства, аналіз галузі, об'ємна аналітика.
Всі джерела фінансування мають свої недоліки та певні переваги. Тому для реалізації необхідно розробити власну стратегію інвестиційної політики, проаналізувати інші шляхи і джерела інвестування, провести ретельне вивчення схеми фінансування.
Розроблена схема інвестування повинна включати в себе:
- необхідний об'єм інвестиційних коштів з описом форм залучення;
- правильну структуру впровадження інвестицій та оптимальну схему фінансування;
- скорочення капітальних витрат;
- аналіз карти ризиків випадку кейсу та опис методів зниження ризику в цілому.
З боку Інвестора необхідно розглянути такі поняття, як міноритарії та мажоритарії.
Міноритарні акціонери відрізняються від мажоритарних кількістю акцій, що належать акціонеру. Якщо акціонер володіє великою кількістю акцій, то його називають мажоритарним акціонером, або мажором. Акціонер з маленькою часткою є міноритарним акціонером, або мінором. Йдеться про акції однієї і тієї ж компанії. Якщо інвестор володіє невеликими пакетами акцій у ста компаніях, то він не вважається мажоритарним акціонером. Мажоритарним акціонером є акціонер, якому належить 51% всіх акцій. У нього контрольний пакет акцій, він головний. Мінори на його тлі - безправні попутники.
Розрізняють такі форми інвестування:
- За формами власності: приватні, державні, іноземні або змішані.
- Портфельні і прямі (інвестування в одну компанію з метою отримання контролю над нею або в рамках збалансованого інвестиційного портфеля).
- За об'єктами можливого вкладення коштів розрізняють два види інвестиційних ринків: реальний сектор і фінансовий сектор. До реальних інвестицій відносяться фінансування або купівля об'єктів: придбання, створення експансії підприємств, купівля або приватизація нерухомості, інвестування і т.д. До фінансових відносяться інвестування в цінні папери, боргові зобов'язання, опціони, ф'ючерсні контракти і т.д.
- За інвестиційною стратегією розрізняють консервативні та агресивні інвестиції, в залежності від ризику вкладень та прибутковості.
Звичайно, найпопулярнішими стратегіями на ринку є стратегії, при яких інвестиційний інструмент пропонує високу норму прибутку за короткий проміжок часу, що означає високий рівень ризику.
Вітаємо!